националисты, фашисты

Националисты и фашисты

2 апреля ВР пыталась внести в повестку дня три законопроекта антифашистской направленности, предложенные коммунистами: №1040 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження назв вулиць пов'язаних з Великою Вітчизняною війною 1941-1945 років)», №1041 «Про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять, тих хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців)» и №1060 Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму».

Законопроекты не были включены в повестку дня из-за безответственности Партии регионов, однако меня в данном случае заинтересовала мотивация представителей националистических фракций, в частности, «Свободы», представители которой обижаются, когда их называют «фашистами», но фракция которой в полном составе голосовала «против» (обычно в нашей Раде за неугодные законы просто не голосуют).

По проектам 1040 и 1041 было сказано следующее:

«Ігор Мірошниченко, фракція "Всеукраїнське  об'єднання "Свобода".

Шановні громадяни України і депутати! У цій сесійній залі ми черговий раз стаємо свідками  брехні, лицемірства і  фарисейства. Ми за вшанування всіх, хто поліг у боротьбі  за українську землю. Але разом з тим ми бачимо, як комуністи не хочуть вшановувати мільйони жертв українців, яких їхні предки знищували на нашій  землі. І якщо говорити про вшанування, ми маємо день пам'яті, ми святкуємо День Незалежності, незалежності від чого?! Один окупаційний режим змінювався іншим. Сьогодні нам пропонують вшановувати в назвах вулиць тих, Ватутіна, який втопив мільйони українців у Дніпрі; Жукова, який гарматним м'ясом українців вважав і використовував на фронті.

Читайте также:  Тимошенко против Майдана. В поисках утраченного имиджа

Ми за вшанування жертв Другої Світової війни. Але ми проти вшанування енкаведистів і тих, хто українців вважав за гарматне м'ясо та…».

Во-первых, все стране отлично известно, как именно в регионах, где при власти находится «свобода», ухаживают за памятниками освободителей. Извиняет их только то, что они даже памятник Бандере соорудить не могут – те, кто должен спонсировать, жадничают, а те, кто должен строить – воруют.

Во-вторых, обратим внимание на логику Мирошниченко – они хотят помнить о жертвах, но отказываются помнить о победителях. Им не хочется помнить о Ватутине, который освободил Киев от фашистов (кстати, почему же он утопил в Днепре всего лишь миллионы украинцев? Надо было говорить – миллиарды. Мирошниченко – бизнесмен, он должен быть в курсе, что миллиард больше миллиона…). Им не хочется помнить о Жукове, который брал Берлин.

На чьей стороне «свободовцы» – очевидно. Опять же, под «вшануванням» жертв можно поставить памятник, например, Адольфу Гитлеру. А что – тоже жертва большевистского режима…

Очевидно также и то, что «свободовцы» в принципе исключают сам факт участия Украины и украинцев во Второй мировой войне на стороне победителей. Впрочем. Это принципиальный момент идеологии украинского национализма – украинцы всегда терпели поражение и всегда были жертвами геноцида. К позитивным свершениям они неспособны по определению.

В-третьих, особенно порадовала оговорка Мирошниченко относительно того, что украинцев, оказывается, уничтожали «предки» нынешних коммунистов. Получается, что по его мнению, украинские коммунисты то ли все до единого завезены из России, то ли представляют собой отдельную нацию. Увы, и то и другое неверно, поскольку Ирина Фарион была в свое время членом парткома во Львовском университете и, по свидетельствам очевидцев, отличалась исключительной ортодоксальностью… Впрочем, Мирошниченко мог бы поинтересоваться ее национальностью, а равно и тем, почему она носит имя «Ирина», а не расово-правильное «Ярына».

Читайте также:  Верховная Рада при Зеленском: депутаты растеряны, но перешли в «турборежим»

По поводу законопроекта 1060 было сказано следующее:

«Андрій Міщенко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Цей законопроект розглядався на нашому комітеті. Так от, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" проти фашизму. Але на сьогоднішній день фашизм іде від комуністів. Саме сьогодні вони виславляють пам'ятники Сталіна, який був організатором голодомору і знищення української нації. Більше того, ми запитали Симоненка на комітеті чи будуть засуджені Радянська армія, яка разом з фашистами робила спільний парад в зв'язку з розподілом Європи в місті Бресті.

Дальше. За цим законопроектом, якщо українець буде казати, що українська мова є найспівучіша, якщо український борщ найсмачніший, то він буде зразу автоматично фашистом. Цей законопроект розпалює національну ворожнечу в Україні. Більше того, в українському законодавстві немає такого визнання і під це будуть підпадати всі хто носить вишиту сорочку, розмовляє українською мовою і любить…».

По поводу первой части высказывания надо только сказать, что речь идет о штампах, выдуманных службами психологической войны еще во времена существования СССР. Нет никаких доказательств «организации Голодомора» и, тем более, того, что он был направлен на «уничтожение украинской нации». Что же касается «совместного парада», то если организация вывода войск одной стороны и ввода другой – «парад», тогда «свободовцы» и кладбище могут митингом счесть – чего она там все вместе собрались?

А вот вторая часть высказывания вызвала у меня интерес гораздо больший. Я догадываюсь, что Мищенко, в силу общепризнанного высочайшего уровня интеллекта представителей фракции «Свободы» в ВР, скорее всего законопроект не осилил. Но тут имеет смысл привести ключевую часть этого небольшого текста:

«Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією “Вафен-СС”, підпорядкованими їй структурами, тими, хто боровся проти антигітлерівської коаліції і співробітничали з фашистськими окупантами, а також пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та(або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників».

Читайте также:  Информационный коронавирус: как эпидемия повлияла на власть в Китае

Итак, по мнению «свободовца», если человек одевает вышиванку и говорит по-украински он тем самым признает свое идейное родство с  фашистами? Нет, к «сводовцам» это, вполне вероятно, относится, но зачем же переносить свои проблемы на всех украинцев?

Leave a Reply