Батьківщина, УДАР

«Батьківщина» чи УДАР?

Нещодавно одна з найавторитетніших наукових організацій України – Київський міжнародний інститут соціології – оприлюднила результати загальнонаціонального опитування, які можуть свідчити про радикальну зміну всієї ходи виборчої кампанії в Україні.

Боротьба за друге місце

Рейтинг КМІС виглядає так: Партія регіонів – 22%, УДАР – 14%, «Батьківщина» – 13%, КПУ – 9%. Отже, вперше за час виборчої кампанії УДАР вийшов на друге місце, випередивши «Батьківщину».

Такий розвиток ситуації повністю відповідає тим тенденціям, які були помічені соціологами протягом останнього півріччя.

По-перше, це збільшення розриву між ПР та «Батьківщиною» – не за рахунок зростання рейтингу першої, а через падіння другої. Неефективність виборчої кампанії «Батьківщини» визнає навіть сам Арсеній Яценюк. Щоправда, фізична відсутність Юлії Тимошенко – лише одна з причин невдач її наступників.

По-друге, це зростання рейтингу УДАРу, який успішно експлуатує очікування «нової сили», що підживили рейтинги Яценюка та Тигипка в 2010 році. Численні факти наявності в списках УДАРу політиків вчорашнього дня, які, до того ж, активно співпрацюють за олігархами, виборцям або невідомі, або просто ігноруються.

По-третє, це зміцнення позицій Компартії, яка швидко зростає за рахунок якісної рекламної кампанії, що чітко адресована базовому електорату партії.

Виходячи з цих тенденцій можна зробити два висновки:

  1. Лідером гонки залишатиметься Партія регіонів (принаймні, якщо не відбудуться якісь катаклізми в соціально-економічній площині).
  2. За друге місце змагатимуться три політичні сили – «Батьківщина», УДАР та КПУ. Причому шанси перших двох приблизно рівні, в той час як КПУ їм незначно поступається (незначно, тому за даними інших соціологічних служб рейтинг КПУ дорівнює 10-12%).
Читайте также:  Порошенко – кандидат Юго-Востока. Это не бред, а статистика первого тура

Слід зауважити, що підтримка цих трьох сил має різну природу.

  • КПУ спирається на свій традиційний електорат, який в 2004-2010 роках голосував за ПР, а зараз розчарувався в цій політичній силі.
  • «Батьківщина» також має досить стабільний електорат, що складається з непримиренних супротивників ПР. Проте в них є вибір на користь більш радикальних сил, зокрема – «Свободи».
  • Рейтинг УДАРу – більшою мірою наслідок рекламної кампанії. Фахівці вважають, що активність виборців Кличка порівняно низька, отже кінцевий результат буде нижчій за той, що фіксується соціологами.

А що в регіонах?

На рівні одномандатних округів ситуація менш однозначна, проте і для них характерним є зближення позицій кандидатів від УДАРу та «Батьківщини», хоча, звичайно, багато залежить від обраних кандидатур.

«Батьківщина» та УДАР із самого початку робили спроби домовитися про підтримку кандидатів в одномандатних округах. На початку кампанії це не вдалося з політичних причин, а зараз вже, фактично, втратило сенс, оскільки в більшості випадків визначеного лідера немає, та немає сенсу і в самому знятті кандидатури, оскільки електорати висуванців цих партій перетинаються лише частково. Отже, і тут є актуальним питання, винесене в заголовок статті.

Припустимо в столичному окрузі №223 говорити про боротьбу між висуванцем «Свободи» Юрієм Левченком та висуванцем УДАРу Русланом Брицьким немає сенсу, передовсім тому, що найбільші шанси стати депутатом має популярний колишній голова Шевченківського району Віктор Пилипишин. Обидва опозиціонери мають приблизно однакові шанси зайняти друге місце, але якщо їх об’єднати, ситуація від того не зміниться.

А ось в 212 окрузі розгорнулася відчайдушна боротьба між колишнім керівником столичної міліції Віталієм Яремою, що висувається зараз від «Батьківщини», та колишнім представником Інтерполу в Україні Кирилом Куликовим, який представляє УДАР. Обидві команди вже звинуватили один одного у використанні брудних технологій, а рейтинги кандидатів оцінюються як рівні.

Читайте также:  Выборы-2019. Тенденции голосования

Подібна ж ситуація склалася в 148 окрузі на Полтавщині, де з лідером кампанії Володимиром Пилипенком конкурують представники УДАРу – Петро Ворона, та «Батьківщини» – Володимир Іванов. Ворона більш відомий в окрузі, проте відірвався від своєї малої батьківщини (зараз він мешкає в Полтаві). На користь Іванова працює приналежність до «Батьківщини» і відсутність негативних асоціацій – для мешканців округу він, як раз, новий політик (характеристика, яку варто було б очікувати від представника УДАРу). На відміну від 223 округу, обидва партійні кандидати мають шанси у боротьбі із самовисуванцем, але визначити того, хто мав би поступитися, неможливо – рейтинг Іванова трохи нижчій, але на виборах він може отримати  більше голосів…

До того ж не факт, що з причин, які я виклав в першій частині цієї розвідки, ніяких гарантій перемоги «єдиного» кандидата немає – як я вже писав, електорати тут не об’єднуються, а, головне, це взагалі поганий сигнал для виборців – адже партійний кандидат заздалегідь демонструє свою несамостійність, залежність від партійних босів (ймовірно – і у виконання своїх обіцянок), що аж ніяк не є його перевагою.

Leave a Reply